Франція обмежує закупівлю зброї для України поза ЄС: що змінилося у 2026

Європейський розкол у питанні озброєння України

Європейський союз стоїть перед складним завданням балансування між потребами оборони України та національними інтересами власного військово-промислового комплексу. Франція активно лобіює обмеження прав Київа на закупівлю військового обладнання за межами ЄС, розраховуючи на те, що Україна буде змушена звертатися до європейських виробників. Однак це рішення натикається на опір з боку країн Північної та Східної Європи, які переконані, що максимальна свобода вибору постачальників — це ключ до швидкого озброєння України в умовах збройного конфлікту.

Механізм фінансування: як працює кредит на 90 млрд євро

Всі держави-члени ЄС затвердили амбітний фінансовий інструмент Ukraine Support Loan загальним обсягом 90 млрд євро на період 2026-2027. Цей кредит розбитий на дві основні частини:

• 60 млрд євро — безпосередньо для військової допомоги та укріплення обороноздатності;
• 30 млрд євро — для підтримки економіки та відновлення інфраструктури.

Логіка такого розподілу проста: сильна і озброєна Україна може ефективніше протистояти зовнішній агресії, водночас економічна стабільність забезпечує базис для довгострокового розвитку держави.

Правила закупівель: 35% за межами ЄС

Євросоюз встановив чіткі обмеження щодо того, як Україна може витрачати виділені кошти на озброєння. Загальне правило передбачає, що не більше 35% від вартості оборонної продукції можна закупляти за межами ЄС та Європейської економічної зони. Це означає, що переважна більшість придбань повинна йти до європейських виробників.

Однак правила мають винятки. Якщо в межах Європейського союзу відсутні необхідні аналоги зброї або місцеві виробники не можуть забезпечити потрібні обсяги в розумні терміни, Київ має право просити про спеціальний дозвіл на закупівлю у третіх країн.

Які винятки вже дозволені Єврокомісією

На даний момент Єврокомісія схвалила два конкретних винятки, розраховуючи на дефіцит аналогічних європейських рішень:

1. Китайські комплектуючі для дронів — європейські виробники не встигають покрити потреби України в мініатюрних компонентах та електроніці для безпілотних апаратів;
2. Американські ракети-перехоплювачі для систем Patriot — ці системи активно використовуються для ППО, а американські аналоги показали найвищу ефективність.

Обидва дозволи мають тимчасовий статус і можуть переглядатися залежно від можливостей європейської промислу.

Позиція Франції: захист національного ОПК

Франція займає найбільш консервативну позицію в цьому питанні. Паризька позиція зрозуміла й передбачувана: Франція володіє одним із найпотужніших військово-промислових комплексів у Європі і зацікавлена в тому, щоб якомога більше коштів лишалося в межах союзу.

Конкретно французька сторона наполягає на тому, що дозволи на закупівлю поза ЄС мають залишатися винятками, а не нормою, і, що найголовніше, мати чітко визначені терміни дії. Париж переконаний, що з часом європейська промисловість зможе замінити американські й азіатські альтернативи.

Франція пропонує європейські альтернативи американським системам Patriot у вигляді франко-італійських комплексів SAMP/T, які прирівнюються до найсучаснішого ЗРК.

Такий підхід вигідний французькому ОПК, але може уповільнити процес озброєння України, оскільки переоснащення з однієї системи на іншу потребує часу на навчання, адаптацію та логістику.

Позиція країн Північної та Східної Європи

На противагу Парижу, регіон Північної та Східної Європи обстоює зовсім іншу логіку. Дев'ять країн — Німеччина, Польща, Швеція, Фінляндія, Нідерланди, Данія, Естонія, Латвія та Литва — у липні розіслали спільний лист до керівництва ЄС з пропозицією надати Україні максимальну свободу вибору постачальників.

У своєму офіційному зверненні до глави європейської дипломатії та євро комісара з питань оборони ці держави підкреслили:

«Оперативне затвердження переліків продукції має ключове значення, зокрема завдяки прагматичному використанню винятків для закупівлі матеріалів, виготовлених третіми країнами».

Таке становище зрозуміле й обґрунтоване: країни-сусідки України мають прямий інтерес у найшвидшому і найефективнішому озброєнні України, адже це прямо впливає на безпеку їхніх кордонів. Для них європейський консенсус менш важливий, ніж практична результативність.

Розходження інтересів у ЄС: як вони вплинуть на Україну

Політичний конфлікт між різними групами держав-членів ЄС створює невизначеність. З одного боку, довгострокові інвестиції в європейський ОПК мають логіку й можуть забезпечити Україні стабільне постачання озброєння. З іншого боку, в умовах активних військових дій немедленні потреби в найефективнішому обладнанні часто вагоміші, ніж стратегічні розраховування.

Компроміс, яким мав би завершитися цей дебат, міг би включати гнучкі терміни дії винятків, поетапне переорієнтування на європейське виробництво та прискорене розроблення європейських аналогів найпопулярніших систем.

Ліцензійне виробництво як альтернатива

Один із шляхів розв'язання суперечності лежить у сфері ліцензійного виробництва. Україна вже отримала дозвіл на запуск власного виробництва крилатих ракет Storm Shadow/SCALP — цей крок британського та французького урядів демонструє, що навіть традиційні європейські союзники розуміють потребу в локалізації озброєння на українській території.

Такий підхід найкраще задовольняє обидві сторони: Україна отримує доступ до сучасних технологій та деякою мірою незалежність від постачальників, а британські й французькі компанії забезпечують технологічне лідерство й отримують довгострокові контракти.

Що далі: прогноз та висновки

Питання обмеження закупівель озброєння для України поза ЄС лишатиметься гарячою темою на європейських переговорах протягом 2026-2027 років. Позиція Франції щодо обмеження винятків несе в собі як раціональне зерно (розвиток європейської промисловості), так і критичну ваду (сповільнення процесу озброєння).

Найімовірніше, в результаті дипломатичних переговорів буде досягнуто компромісу, який передбачатиме:

• Розширення переліку дозволених закупівель за межами ЄС на період критичних військових потреб;
• Чіткі графіки переходу на європейське виробництво для стабільних потреб;
• Інвестиції в розроблення європейських аналогів американських і інших систем;
• Розширення практики ліцензійного виробництва в Україні.

Європейський союз мусить знайти баланс між економічними інтересами власного ОПК і невідкладною необхідністю озброїти партнера, що перебуває в стані збройного конфлікту. Цей баланс визначатиме динаміку розвитку оборонної промисловості та, в кінцевому результаті, обороноздатність України на найближчі роки.