Що сталося у справі «Роттердам+»: основні факти

Справа «Роттердам+» залишається однією з найбільш контраверсійних у практиці Вищого антикорупційного суду. Розслідування тривають з 2017 року й неодноразово закривалися й поновлювалися. Останній поворот стався, коли у жовтні 2023 року суд ухвалив рішення про закриття справи через відсутність ознак злочину, проте Апеляційна палата ВАКС скасувала цей наказ уже у грудні того ж року.

Під час засідання 23 липня 2026 року міжнародна моніторингова місія зафіксувала дії, які викликали серйозні запитання щодо дотримання судом принципів об'єктивності й справедливості.

Порушення принципу безсторонності: що виявили спостерігачі

Фахівці IAC ISHR внесли критичні зауваження щодо поведінки головуючої судді під час дослідження письмових доказів. Спостерігачі зафіксували, що суддя активно відгороджувалася на заперечення захисту, самостійно висловлюючи власне розуміння змісту представлених матеріалів і логіки обвинувачення.

На думку місії, такі дії можна сприйняти як спробу компенсувати недоліки позиції прокуратури. Інакше кажучи, суд фактично взяв на себе роль сторони обвинувачення замість того, щоб залишатися нейтральним арбітром.

«Будь-які дії суду, які можуть об'єктивно сприйматися як спрямовані на усунення недоліків обвинувальної версії, здатні створювати враження порушення принципів змагальності, рівності сторін та безсторонності суду»

Основні принципи справедливого судочинства

Міжнародні стандарти й правозахисні організації неодноразово підкреслювали, що судові органи мають дотримуватися чітких вимог щодо об'єктивності. Суддя не має права брати сторону жодної з конфліктуючих сторін, незалежно від обставин справи.

  • Прокуратура зобов'язана довести провину обвинувачених поза розумним сумнівом
  • Всі сумніви щодо винувату мають тлумачитися на користь обвинувачених
  • Суддя грає роль нейтрального арбітра, а не помічника жодної сторони
  • Умови змагання мають бути рівними для прокуратури й захисту

Європейські судові стандарти й їхнє застосування

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на критичній важливості справедливого розподілу бремені доказування. У справі UAB Ambercore DC and UAB Arcus Novus v. Lithuania суд визначив, що стаття 6 § 1 Конвенції гарантує кожній стороні право бути поставленою в умови, які не створюють істотного процесуального дисбалансу.

Це означає, що сторони мають мати реальну можливість ефективно представляти свою позицію й не бути під тиском з боку судового органу, що схиляється до однієї з сторін.

Аргументи захисту в справі «Роттердам+»

Під час засідання захист поставив низку обґрунтованих заперечень щодо позиції обвинувачення. Ці аргументи продемонстрували суттєві недоліки в розслідуванні й матеріалах, поданих прокурором.

  1. Проблеми з ідентифікацією доказів — протокол наради, наданий прокурором, не містив належних ідентифікаційних відомостей, що ставило під сумнів його достовірність і авторитет
  2. Методологічні помилки в розрахунках — вартість вугілля обраховувалася за непорівнюваними показниками, що унеможливлювало об'єктивну оцінку матеріальної шкоди
  3. Суперечливість показань — пояснення прокурора на засіданні різнилися від того, що він стверджував у попередніх етапах розслідування

Історія справи «Роттердам+»: цикл закриттів і поновлень

Справа демонструє тривожну тенденцію у вітчизняній судовій практиці. З 2017 року прокуратура п'ять разів закривала справу на підставі відсутності ознак злочину. Кожного разу розслідування відновлювалося, що свідчить або про серйозні дефекти у первинному розслідуванні, або про невідповідність обвинувачення реальним фактам.

Такий цикл закриттів і поновлень наводить на думку про необґрунтованість звинувачень з самого початку. Довгі роки розслідування без позитивного результату — серйозний показник того, що матеріалів для засудження недостатньо.

Попередні спостереження міжнародних експертів

Це не перший раз, коли міжнародні правозахисники звертають увагу на недоліки в розслідуванні справи «Роттердам+». Юристи й моніторингові місії неодноразово відзначали наявність порушень, що викликають сумніви щодо об'єктивності й прозорості слідства.

Чому роль судді не передбачає заступництво за обвинувачення

Одна з найважливіших засад сучасного правосуддя — це принцип розмежування ролей. Суддя, прокурор і захисник мають чітко визначені функції, які не можна змішувати.

  • Прокурор — обвинувачує й надає докази провини
  • Захисник — оспорює обвинувачення й захищає права обвинувачених
  • Суддя — слухає обидві сторони й приймає неупереджене рішення на підставі поданих матеріалів

Коли суддя починає самостійно розвивати теорію обвинувачення або «правити» слабкі місця в позиції прокуратури, він перетворюється на четвертого учасника процесу, замість того щоб залишатися суддею. Це створює непереборне враження упередженості й підриває довіру до справедливості судочинства.

Висновки й практичне значення для судової системи

Звіт спостерігачів IAC ISHR — це важлива попередження для судової системи України. Дії ВАКС у справі «Роттердам+» демонструють, як легко можна порушити фундаментальні принципи справедливості, навіть без явної, грубої упередженості.

Для того щоб судова система мала реальну легітимність і користувалася довірою громадськості, суди мають послідовно дотримуватися стандартів безсторонності. Це особливо важливо у високопрофільних справах, де суспільний інтерес високий й де кожне рішення має далекосяжні наслідки.

Справедливість полягає не лише в результаті, але й у тому, як цей результат досягнувся. Суд, що порушує принципи змагальності й рівності сторін, руйнує саму основу правової державності

Як далі розвиватимуться события

Звіт спостерігачів ймовірно буде предметом обговорення в правозахисних колах, серед адвокатів і судових реформаторів. Він може стати основою для подальших критичних зауважень щодо практики ВАКС й спонукати органи влади переглянути окремі аспекти розслідування.

Справа «Роттердам+» залишається симптоматичною для всієї судової системи — вона показує, як складно утримувати баланс справедливості й як легко можна свідомо чи несвідомо схилитися на бік однієї із сторін.

Рекомендації для суддів і суддіїв

На основі висновків міжнародних спостерігачів можна сформулювати кілька практичних рекомендацій для судових органів:

  1. Дозволяти кожній стороні повністю виложити свою позицію без активного втручання судді
  2. Утримуватися від самостійного розвитку теорії обвинувачення або усунення її недоліків
  3. Уважно стежити за рівністю умов для обох сторін у межах судового засідання
  4. Ставити запитання засвідченим особам нейтрально, не демонструючи схильність до жодної позиції
  5. Чітко розділяти роль арбітра й роль сторони, незалежно від особистого переконання щодо справедливості обвинувачення

Правильне розуміння й дотримання цих принципів — основа довіри до судової системи й гарантія того, що справедливість не залежатиме від нахилу судді.

Часті запитання

Що такий принцип безсторонності суду?

Принцип безсторонності означає, що суддя має залишатися нейтральним арбітром, який слухає обидві сторони й ухвалює рішення на підставі поданих доказів, без схильності на бік обвинувачення чи захисту. Суддя не повинен активно розвивати теорію жодної сторони й брати на себе роль прокурора або адвоката.

Чому спостерігачі IAC ISHR критикували дії судді у справі «Роттердам+»?

Спостерігачі виявили, що головуюча суддя активно відгороджувалася на заперечення захисту й самостійно висловлювала власне розуміння доказів та логіки обвинувачення. Це можна було сприйняти як спробу компенсувати недоліки позиції прокуратури, що порушує принципи змагальності й рівності сторін.

Яка роль прокуратури в справедливому судочинстві?

Прокуратура зобов'язана довести провину обвинувачених поза розумним сумнівом на основі достовірних доказів. Вона представляє обвинувачення як сторона, але не визначає результат — цю роль грає суддя на основі представлених матеріалів.

Як Європейський суд з прав людини оцінює справедливість судочинства?

ЄСПЛ наголошує, що справедливе судочинство гарантує кожній стороні право бути поставленою в умови, які не створюють істотного процесуального дисбалансу. Кожна сторона має реальну можливість ефективно представляти свою позицію без втручання суду, що схиляється на бік опонента.

Чому справа «Роттердам+» була п'ять разів закрита й поновлена?

З 2017 року прокуратура п'ять разів закривала справу через відсутність ознак злочину, але потім знову поновлювала розслідування. Це свідчить про серйозні дефекти у матеріалах обвинувачення й про те, що прокуратура не змогла зібрати достатньо переконливих доказів винності.

Яких практичних змін потребує судова система після висновків спостерігачів?

Суди мають чітко розділяти роль арбітра й роль сторони, дозволяти сторонам полицю виложити позицію, утримуватися від активного усунення недоліків обвинувачення й стежити за рівністю умов для обох сторін. Це забезпечить справжню справедливість судочинства й повернення довіри громадськості до судової системи.