Україна подвоює транзит експорту через Польщу: плани уряду 2026

Критична ситуація з експортом: як Україна вирішує логістичні проблеми

Втрата надійного доступу до морських портів змусила українське агросекторське господарство шукати альтернативні шляхи збуту продукції. На сьогодні ситуація залишається однією з найгостріших проблем, що постали перед аграріями від початку розгортання повноцінного військового конфлікту. Сухопутними маршрутами вдається вивозити лише третину необхідного обсягу, що має катастрофічні наслідки для фермерських господарств і національної економіки.

Сучасний стан експорту альтернативними маршрутами

Нинішні можливості сухопутного транзиту становлять приблизно 1,5 млн тонн продукції на місяць, тоді як реальна потреба українського експорту сягає близько 5 млн тонн. Це означає, що на сьогодні покривається лише 30% від необхідних обсягів, що призводить до накопичення товарів всередину країни й падіння цін на вітчизняному ринку.

Подібна ситуація гостріша порівняно з 2022 роком з кількох причин. По-перше, аграрії вже витратили значну частину фінансових резервів під час першого року конфлікту. По-друге, світові котирування на сільськогосподарську продукцію не зростають так стрімко, як раніше, що унеможливлює компенсацію додаткових логістичних видатків. По-третє, європейський сезон збору врожаю наповнює потужності сусідніх держав власною продукцією, створюючи конкуренцію українським товарам.

План подвоєння транзиту через Польщу

Українська влада запропонувала сусідній Польщі збільшити залізничні перевезення вдвічі — з 300 тисяч до 600 тисяч тонн на місяць. Це стало б значним кроком у частковому розв'язанні логістичної кризи, хоча й не вирішило б проблему повністю.

Для досягнення цього результату уряд пропонує:

• Подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи
• Перевести роботу митних та контролюючих служб на цілодобовий режим замість нинішнього графіка
• Оптимізувати процедури перевірки на кордоні для прискорення проходження вантажів
• Забезпечити координацію між українськими й польськими залізничними операторами

Офіційне звернення до польської сторони вже подано, але остаточне рішення залежить від готовності Польщі виділити необхідні ресурси й змінити внутрішні логістичні розписи.

Чи достатньо буде сухопутних маршрутів?

Навіть за найбільш оптимістичного сценарію, коли всі запропоновані заходи буде повністю реалізовано, сухопутні маршрути забезпечать максимум 50% потреби України в експорті. Це означає, що й після подвоєння транзиту через Польщу буде дефіцит потужностей.

Розрахункові обсяги виглядають так:

1. Нинішній транзит через Польщу: 300 тис. тонн/місяць
2. Планований обсяг після збільшення: 600 тис. тонн/місяць
3. Загальний сухопутний трансит (разом з іншими маршрутами): близько 2,5 млн тонн/місяць
4. Реальна потреба: близько 5 млн тонн/місяць
5. Дефіцит: приблизно 2,5 млн тонн/місяць

Таким чином, навіть оптимістичні плани залишають половину від необхідної експортної потужності невирішеною проблемою.

Економічні наслідки логістичної кризи

Блокада морських портів призводить до накопичення зерна всередину країни й падіння цін на внутрішньому ринку. За аналізом фахівців, за поточних цін фермери можуть отримати прибуток лише від експорту пшениці, тоді як виробництво інших зернових не покриває виробничих витрат.

Логістичні видатки перетворилися на основний чинник, що визначає прибутковість аграрного експорту. Без розв'язання транспортної проблеми навіть найбільш ефективні господарства опиняються у збитках.

За оцінками Національного банку, втрати валютної виручки від блокади можуть сягнути близько 2,5 млрд доларів до кінця поточного року. Всеукраїнська аграрна рада оцінює додаткові збитки фермерів від подорожчання логістики приблизно у 3 млрд доларів. Сумарні економічні втрати можуть перевищити 5 млрд доларів.

Відмінності від ситуації 2022 року

Нинішня криза значно гостріша, ніж та, що виникла на початку конфлікту. На 2022 рік аграрії мали накопичені фінансові резерви й логістичний запас міцності, що дозволило їм перетримати найскладніший період.

Сьогодні ситуація інша:

• Фінансові резерви господарств значно виснажені
• Світові ціни на зерно не демонструють різкого зростання
• Європейський урожай створює додаткову конкуренцію
• Фермери вже не мають буфера, щоб витримати тривалу кризу

Альтернативні напрями розвитку логістики

Окрім збільшення транзиту через Польщу, Україна розробляє й інші варіанти вирішення експортної проблеми. До них належать:

• Розширення потужностей маршрутів через інші сусідні держави
• Розвиток контейнерних перевезень залізницею
• Взаємодія з портами в інших країнах Європи
• Логістичні пілотні проекти з Румунією та Молдовою
• Інвестиції в розвиток порту Ізмаїл на Дунаї

Кожна з цих ініціатив може внести частковий внесок у вирішення загальної проблеми, але без відновлення доступу до Чорного моря комплексне рішення залишатиметься неможливим.

Координація з європейськими партнерами

Успіх планів України залежить не лише від власних зусиль, а й від готовності сусідніх держав — особливо Польщі — вкладати ресурси в розширення свої транзитних можливостей. Переговори з польським урядом розпочалися на офіційному рівні, хоча конкретні терміни й умови реалізації плану ще уточнюються.

Розширення транзиту кожної країни пов'язано з інвестиціями у кадри, обладнання й інфраструктуру, що потребує від партнерів політичної волі й довгострокових зобов'язань. Для Польщі подібні кроки мають і геостратегічне значення — укріплення економічних зв'язків з Україною й демонстрація солідарності з партнером.

Часові горизонти й реалістичні очікування

Найоптимістичніші прогнози припускають, що збільшення польського транзиту можна буде реалізувати протягом кількох місяців після затвердження плану обома сторонами. Однак внесення структурних змін у роботу прикордонних служб і залізничної інфраструктури потребує часу.

Реалістичне ставлення до ситуації вимагає розуміння того, що логістична криза залишатиметься викликом щонайменше протягом кількох років, доки не буде відновлено морський експорт.

Будь-які покращення у наземних маршрутах — це тимчасові рішення, що допомагають пережити найгостріші моменти, але не можуть замінити втрачені морські портові потужності.

Прямі наслідки для аграріїв і громадян

Логістичні утруднення безпосередньо впливають на ціни продовольства всередину України. Накопичення зерна й падіння цін на вітчизняному ринку означають, що фермери отримають менше доходу, а це може призвести до скорочення обсягів виробництва й невдоволення в аграрному секторі.

Для споживачів це теоретично могло б означати нижчі ціни на хліб і крупи, але практично відновлення експортної здатності важливіше, оскільки забезпечує надходження іноземної валюти в країну й підтримку експортного потенціалу українців.

Висновки та перспективи

План подвоєння транзиту через Польщу — це важлива, але лише частинка пазлу розв'язання логістичної кризи, яка постала перед Україною. Навіть якщо всі запропоновані заходи будуть реалізовані, вони покриють лише половину експортних потреб.

Довгострокове рішення вимагає не лише збільшення наземних маршрутів, а й активних переговорів щодо відновлення морського експорту, розвитку портів у дунайському напрямі й диверсифікації логістичних коридорів. Тільки комплексний підхід дозволить українському аграрному сектору повернутися до докризових обсягів експорту й стабільності.