Як правоохоронці розправились з шахрайськими call-центрами в Україні 2026

Масштабна спецоперація проти телефонних аферистів

Протягом одного тижня правоохоронці України провели координовану операцію, спрямовану на викриття та припинення діяльності організованих груп телефонних шахраїв. Національна поліція, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора разом ліквідували 94 шахрайські call-центри, що працювали у різних регіонах держави. Цей результат став можливим завдяки систематичній роботі і спільним зусиллям правоохоронних структур, які місяцями готувалися до такої масштабної операції.

Під час спецоперації проведено 411 обшуків у приміщеннях, підозрюваних у шахрайстві. Поліцейські виявили 1794 повністю обладнані робочі місця, де працювали оператори з розводилок жителів України на гроші. Уже на початку розслідування 26 фігурантам повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень.

Що вилучили правоохоронці

Масштабність операції видна з кількості конфіскованого майна та засобів, які використовувались у злочинній діяльності:

• 3336 одиниць комп'ютерної техніки та серверів;
• 1346 мобільних телефонів;
• понад 5200 SIM-карток різних операторів;
• 90 банківських карток з активними рахунками;
• засоби доступу до 20 криптогаманців;
• 22 автомобілі, придбані на злочинні кошти;
• близько 2 мільйонів доларів США;
• 64 тисяч євро готівки;
• готівку в гривнях у значній кількості;
• один кілограм банківського золота у злитках;
• ювелірні вироби та цінності.

Крім того, правоохоронцями встановлено 67 фінансових інструментів, які використовувались для вчинення злочинів: 40 банківських карток і рахунків, 12 криптовалютних гаманців, 15 осіб-дропів (посередників у виведенні коштів). Територіальні підрозділи поліції відпрацювали 867 адрес можливого функціонування аналогічних груп для подальших розслідувань.

Як будували свою схему аферисти

У звичайних офісах поліцейські виявили добре організовану інфраструктуру для системного ошукування людей. Кожен call-центр мав чітку структуру з розподілом ролей:

• адміністратори — керували персоналом і процесом;
• оператори — телефонували потенційним потерпілим;
• інші учасники схем — займались введенням грошей та маскуванням джерел.

Інфраструктура шахраїв включала готові сценарії розмов, які написані так, щоб максимально переконати людину розстатися зі своїми грошима. На вооруженні аферистів були бази потенційних потерпілих з контактними даними, спеціальне програмне забезпечення для автоматизації дзвінків та інструменти для приховування і подальшого виведення коштів у офшорні рахунки.

Схеми відрізнялися залежно від спеціалізації групи, однак усі вели до того, щоб отримати від потерпілих гроші або повний доступ до їхніх банківських рахунків і особистих даних.

Основні схеми обману

Розслідування виявило кілька найпоширеніших способів, якими аферисти переконували людей передати їм гроші:

1. Видання за банк. Оператори телефонували від імені основних українських банків і повідомляли про нібито підозрілі операції на рахунку або загрозу його блокування. Людини поспішали «надати доступ» для «перевірки».
2. Брокерські платформи і інвестиції. Аферисти представлялись брокерами і переконували вкладати кошти у фіктивні інвестиційні та криптовалютні платформи з обіцянками неймовірних прибутків.
3. Повернення раніше втрачених коштів. Частині потерпілих, які вже були обмануті раніше, обіцяли допомогти повернути гроші. Насправді це були додаткові платежі на користь тієї ж групи аферистів.
4. Продаж БАД та ліків. Окремі call-центри спеціалізувалися на продажу біологічно активних добавок без рецепту лікаря, пропонуючи їх як засоби для лікування серйозних захворювань.

Тактики, які переконували людей

Для успіху своєї афери шахраї просили потерпілих виконати конкретні дії:

• переказувати гроші на підконтрольні рахунки в різних банках;
• оформлювати кредити якимось навіть не своїм поточункам;
• повідомляти реквізити банківських карток і одноразові коди підтвердження;
• встановлювати програми віддаленого доступу до своїх телефонів та комп'ютерів.

Спеціалізовані групи в складі мережі

Окремі call-центри спеціалізувалися на пошуку потенційних жертв, які активно цікавилися інвестуванням. Їх контактні дані збирали у великі бази, а потім використовували для розсилки шахрайських дзвінків або продавали іншим шахрайським групам за певну суму. Таким чином, однозначно можна говорити про організовану мережу, а не просто про розрізнені групи.

Вартість однієї якісної бази з контактами людей, які раніше цікавилися інвестуванням, сягала значних сум, що свідчить про комерціалізацію шахрайства та його масштабність.

Окремий напрямок діяльності мережі був орієнтований на іноземців, зокрема на громадян Європейського Союзу. Потерпілих-іноземців переконували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, після чого їхні гроші переводились через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці організаторів схеми.

Покарання для організаторів аферистських схем

Дії всіх фігурантів кваліфікуються як шахрайство та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом. Обидва ці злочини входять до категорії тяжких та особливо тяжких правопорушень за законодавством України.

Максимальне покарання за інкриміновані злочини складає до 12 років позбавлення волі з обов'язковою конфіскацією всього майна, набутого злочинним шляхом.

Крім того, обвинувачені можуть отримати обмеження на право займати певні посади та займатися певною діяльністю після відбування основного покарання.

Поточний стан розслідування

Правоохоронці продовжують інтенсивну роботу над розкриттям всіх аспектів злочинної діяльності. На цьому етапі вони:

• аналізують вилучену техніку та софт для виявлення додаткових потерпілих;
• досліджують фінансові операції для встановлення повного розміру завданих збитків;
• встановлюють всіх потерпілих і розраховують суми їх збитків;
• ідентифікують організаторів схем і їхні зв'язки з іншими злочинними групами;
• розслідують осіб, які забезпечували виведення та легалізацію коштів через криптовалютні біржі та банківські системи.

Слідчі вже мають позитивні результати: офіційно отримано доступ до даних з 1794 комп'ютерів, на яких знаходиться інформація про схеми, сценарії та контакти потерпілих. Ця інформація дозволить розширити коло осіб, підозрюваних у участі в злочинній діяльності.

Як захистити себе від телефонних аферистів

Знання того, як працюють шахраї, допомагає краще розуміти потенційні загрози. Основні правила безпеки:

• Ніколи не повідомляйте коди підтвердження, навіть якщо дзвонять з номера, схожого на номер банку.
• Банк ніколи не просить переказати гроші для «перевірки» рахунку.
• Встановлюйте програми віддаленого доступу тільки після особистого звернення в офіційне представництво.
• Перевіряйте інвестиційні платформи через офіційні реєстри НБУ та НКЦПФР.
• Скептично ставтеся до обіцянок надприбутків від інвестицій.
• Якщо отримали дзвінок від невідомого номера з пропозицією грошей — це афера на 99%.

Держава активно бореться з такими групами, але основна відповідальність за свою фінансову безпеку лежить на кожному громадянинові.

Висновки

Спецоперація 2026 року показала масштабність проблеми телефонного шахрайства в Україні. Однак вона також демонструє готовність та спроможність правоохоронців протидіяти організованій злочинності. Ліквідація 94 call-центрів, арешт 26 фігурантів та конфіскація майна на мільйони доларів — це значний удар по злочинній інфраструктурі.

Однак слід розуміти, що це лише перший етап боротьби. Необхідна постійна бдительність громадян, своєчасне повідомлення правоохоронцям про підозрілі дзвінки та посилення кіберзахисту в банківській системі. Лише спільними зусиллями держави та громадян можна мінімізувати шкоду від організованого шахрайства.