Як функціонує система обліку пошкоджених будинків в Україні
Постійні військові дії призводять до масштабного руйнування житлового фонду по всій країні. У 2026 році актуальним залишається питання організованого збирання даних про пошкоджені та знищені об'єкти нерухомості. Держава створила спеціалізований інструмент — Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), який став єдиним верифікованим джерелом інформації про такі факти. Цей реєстр функціонує як основа програми компенсацій, але його якість залежить від наповнення даних місцевими органами влади.
Що таке РПЗМ і навіщо він потрібен
РПЗМ — це єдине державне верифіковане джерело інформації про пошкоджене та знищене житло на території України. Реєстр було створено як передумова запуску програми компенсацій для власників нерухомості, які постраждали від воєнних дій.
Без реєстрації об'єкта в РПЗМ програма компенсацій «єВідновлення» не функціонує. Це означає, що власник не зможе отримати державну допомогу, якщо його будинок не зареєстрований у системі як пошкоджений або знищений.
От достовірності внесених даних до реєстру залежить здатність держави оцінити реальний масштаб руйнувань, спланувати фінансування та визначити черговість відновлення.
Хто саме вносить дані про пошкоджені будинки
У процесі збирання інформації беруть участь три сторони:
- Власники житла — подають інформаційні повідомлення та заяви через портал «Дія»
- Органи місцевого самоврядування (ОМС) — вносять та перевіряють дані через електронні кабінети
- Спеціальні комісії при ОМС — обстежують об'єкти та документально підтверджують факти пошкодження
Важливо розуміти, що власники не можуть самостійно вносити дані до РПЗМ. Їхня роль обмежується поданням заяв через портал «Дія», після чого процес переходить у компетенцію місцевої влади.
Покроковий процес реєстрації пошкоджених будинків
Процес реєстрації складається з кількох етапів, які чітко визначені законодавством:
- Подання заяви власником — громадянин заповнює форму на порталі «Дія» та надсилає відомості про пошкоджене житло
- Реєстрація в системі — органи місцевої влади отримують повідомлення про нову заяву
- Перевірка комісією — спеціалісти ОМС виїжджають на об'єкт для детального обстеження
- Документування результатів — комісія складає акт про факт пошкодження або знищення
- Внесення до реєстру — місцева влада вносить верифіковані дані в РПЗМ
- Розпорядження інформацією — держава використовує дані для аналізу та планування
На етапі перевірки встановлено 30-денний термін, упродовж якого комісія при органах місцевого самоврядування повинна обстежити об'єкт та надати висновок.
Роль портала «Дія» у системі реєстрації
Портал «Дія» є основним інструментом взаємодії громадян з системою реєстрації пошкоджених будинків. Власник житла подає через портал:
- Основні відомості про об'єкт нерухомості
- Описання характеру та масштабу пошкодження
- Фотографічні матеріали (якщо можливо)
- Контактну інформацію та дані про право власності
Це звільняє власника від необхідності особисто контактувати з ОМС на етапі подання інформації, хоча надалі спілкування може знадобитися під час обстеження об'єкта.
Статистика по областях: де найбільше пошкоджень
Станом на середину липня 2026 року у РПЗМ зафіксовано понад 400 тисяч заяв на компенсацію від власників пошкоджених або знищених будинків.
Найбільша кількість звернень надійшла з регіонів, що зазнали найбільш інтенсивних військових дій:
- Донецька область — лідер за кількістю заяв
- Харківська область — друге місце
- Київська область — третє місце
- Херсонська область — четверте місце
- Запорізька область — п'яте місце
Ці цифри відображають географічне розповсюдження руйнувань та показують, де органи місцевої влади особливо активно займаються наповненням реєстру.
Чи потрібен окремий реєстр для Києва
На тему того, чи потрібна столиці окрема система обліку пошкоджених будинків, експерти дають однозначну відповідь: новий реєстр створювати не варто.
На державному рівні вже існує РПЗМ, який повністю відповідає потребам всієї країни, включаючи Київ. Замість створення паралельних систем, столиця повинна активніше наповнювати єдиний державний реєстр верифікованою інформацією про пошкоджені будинки.
Користь від такого підходу очевидна:
- Уникаються дублювання та суперечності в даних
- Забезпечується єдина методологія обстеження та документування
- Держава отримує консолідовану статистику по всій країні
- Легше планувати міжрегіональне фінансування на відновлення
Якість наповнення реєстру як основна проблема
Основна проблема системи обліку — це не відсутність інструмента, а недостатня якість та повнота внесення даних органами місцевої влади. РПЗМ існує, але його ефективність залежить від того, наскільки детально та своєчасно ОМС вносять інформацію.
Місцева влада повинна:
- Активно збирати інформацію від громадян
- Проводити якісні обстеження пошкоджених об'єктів
- Оформлювати документи в установленому порядку
- Вносити дані до РПЗМ без затримок
- Регулярно оновлювати реєстр за результатами нових обстежень
Прозорість і публічність даних також мають значення. Органи місцевого самоврядування можуть і повинні оприлюднювати інформацію про кількість пошкоджених будинків у своїй юрисдикції, інформуючи мешканців про актуальну ситуацію.
Як органи місцевої влади використовують РПЗМ
Місцева влада взаємодіє з РПЗМ через електронні кабінети, які забезпечують:
- Внесення інформації про пошкоджені об'єкти
- Завантаження результатів обстежень та актів
- Переведення статусу заяви від однієї стадії до іншої
- Формування місцевої статистики за типами пошкоджень
- Координацію роботи комісій
Через РПЗМ органи місцевого самоврядування отримують доступ до централізованого інструменту, який дозволяє синхронізувати свої дані з державною системою.
Значення достовірних даних для державного планування
Від повноти та якості інформації у РПЗМ залежать стратегічні рішення на державному рівні:
Достовірні дані про пошкодження дають змогу державі оцінити реальний масштаб катастрофи, правильно розподілити фінансові ресурси та визначити черговість об'єктів для першочергового відновлення.
Без якісного реєстру неможливо:
- Адекватно планувати бюджет на програму компенсацій
- Визначити регіони з найбільшою потребою в допомозі
- Розробити довгострокові програми відновлення інфраструктури
- Забезпечити справедливий розподіл державних ресурсів
Тому якість наповнення РПЗМ — це не тільки технічне питання, а й важливий чинник для забезпечення ефективної державної допомоги постраждалому населенню.
Як отримати компенсацію через програму «єВідновлення»
Приймаючи участь у програмі компенсацій, власник повинен розуміти послідовність дій:
- Подати заяву на портал «Дія» з описанням пошкоджень
- Дочекатися обстеження комісією ОМС (до 30 днів)
- Отримати документ про реєстрацію в РПЗМ
- Подати документи для оцінки розміру компенсації
- Отримати виплату через визначений державою механізм
Обов'язковою умовою є наявність достовірної інформації про об'єкт у РПЗМ, тому від якості роботи місцевої влади залежить швидкість отримання компенсації.
Висновки: ключові моменти для власників
Система реєстрації пошкоджених будинків в Україні базується на таких принципах:
- РПЗМ — єдиний державний інструмент, немає потреби в паралельних реєстрах
- Власники подають заяви через портал «Дія», а не самі вносять дані до реєстру
- Місцева влада відповідає за якість перевірки та внесення інформації
- 30-денний термін на обстеження — це законодавчо встановлене обмеження
- Прозорість даних дозволить навести порядок у дискусіях про масштаби руйнувань
Успіх програми «єВідновлення» залежить не лише від готовності власників подавати заяви, але й від добросовісної роботи органів місцевого самоврядування, які мають наповнювати РПЗМ якісною, своєчасною та повною інформацією про пошкоджені об'єкти.
Що робити прямо зараз
Якщо ваш будинок або квартира постраждали від воєнних дій, не чекайте на розправи проблеми самостійно. Звернітеся до місцевого органу самоврядування та дізнайтеся про процедуру реєстрації пошкоджень. Залежно від місця проживання, оновіть портал «Дія» та подайте всі необхідні документи. Чим раніше об'єкт буде зареєстрований у РПЗМ, тим швидше його включать у план державної компенсації та відновлення. РПЗМ (Реєстр пошкодженого та знищеного майна) — це єдине державне верифіковане джерело інформації про пошкоджене та знищене житло в Україні. Він створений як технічна база для програми компенсацій «єВідновлення» та дозволяє державі збирати, систематизувати та аналізувати дані про масштаби руйнувань. Власник подає заяву через портал «Дія», заповнивши форму з інформацією про об'єкт, характер пошкоджень та контактними даними. Після цього органи місцевого самоврядування отримають повідомлення і мають провести обстеження протягом 30 днів. Власники житла не можуть самостійно вносити дані до реєстру. Це роблять органи місцевого самоврядування через електронні кабінети після проведення спеціальними комісіями обстеження та документування факту пошкодження. За законодавством органи місцевого самоврядування повинні провести обстеження та перевірку об'єкта протягом 30 днів з моменту подання заяви. Комісія обстежує об'єкт і документально підтверджує факт руйнування або пошкодження. Ні, окремий реєстр для Києва не потрібен. На державному рівні вже існує РПЗМ, який призначений для всієї України. Замість створення паралельних систем, столиця повинна активніше наповнювати єдиний державний реєстр верифікованою інформацією. Місцева влада відповідає за активне збирання інформації від громадян, проведення якісних обстежень, оформлення документів та своєчасне внесення даних до РПЗМ. Від їхньої добросовісної роботи залежить ефективність програми компенсацій і можливість державі оцінити масштаби руйнувань.Часті запитання
Що таке РПЗМ і для чого він створений?
Як власнику житла подати заяву про пошкодження будинку?
Хто вносить дані про пошкоджені будинки до РПЗМ?
Скільки часу потрібно чекати на обстеження пошкодженого будинку?
Чи потрібен окремий реєстр для Києва, окрім державного РПЗМ?
Яка роль місцевої влади у забезпеченні якості реєстру?