Порожні полиці в магазинах: як атаки вплинуть на ціни продуктів

Масштаб збитків холодильної логістики в Україні

Одна з найгостріших проблем українського ритейлу сьогодні – катастрофічна нестача охолоджуваних складів у столичному регіоні. Внаслідок цілеспрямованих атак на логістичну інфраструктуру у великих містах знищено близько 80–100 тисяч квадратних метрів складських площ класу А-мінус, де зберігалися м'ясо, молочна продукція, охолоджені овочі й фрукти, які потребують температурного режиму від нуля до чотирьох градусів.

Ситуація найбільш критична у Києві та навколо, де мешкає понад 5,5 мільйона людей із найвищим попитом на свіжі продукти. Вільних альтернативних площ відповідної якості у регіоні залишилося лише 20–30 відсотків від втраченого – переважно старого радянського формату з нижчими характеристиками. Таке дефіцитне положення змушує мережі переглядати всю схему постачання.

Децентралізація як вихід і її вартість

Основний вихід, який розглядають великі торговельні мережі, – перейти з одного великого розподільчого центру на мережу дрібніших хабів із такою ж технологією охолодження. Проте така децентралізація має суттєву ціну.

Великий автоматизований склад для функціонування потребує 20–30 працівників. Мережа із менших об'єктів – вже 60–70 людей, плюс додаткова техніка для завантаження, розпакування та сортування товарів. За розрахунками експертів, такий перехід підвищить логістичні витрати на 10–15 відсотків.

Для недорогих і важких товарів, як йогурти або кефір, де логістична складова в собівартості досягає 15 відсотків, додаткові витрати можуть перекласти на покупця 5–6 відсотків у вартості на полиці.

Це означає, що найбільше подорожчання чекає саме на бюджетних молочних продуктах, які найчастіше купує середньостатистична сім'я.

Пряма доставка: технічно можливо, але економічно убитково

Деякі ритейлери розглядають можливість пямої доставки від виробників до кожного магазину, в обхід зруйнованих розподільчих центрів. Однак такий варіант є збитковим для обох сторін.

Наприклад, забезпечити пряму поставку в 1300 магазинів однієї мережі для виробника означає збільшити логістичні витрати не на 10–15 відсотків, а вдвічі чи втричі. Крім того, самі магазини не мають достатньо складських площ, щоб одночасно приймати сотні палет від різних постачальників. Це створює затори та неефективність.

• Пряма доставка – económічно нерентабельна для виробників
• Магазини не готові приймати великі обсяги від сотні постачальників одночасно
• Витрати зросли б на 15–20 відсотків – це перекладатиметься на кінцеву ціну
• Можливість дефіциту окремих товарів залишається висока

Що вже почало цвітніти у магазинах

Наслідки перебоїв у постачанні вже помітні на полицях великих мереж. Частина фруктів і овочів надходить з західних областей чи прямо з-за кордону, особливо з Польщі. У деяких районах столиці зникли окремі категорії тютюнової продукції – вірогідно, через пошкодження складів готової продукції у результаті атак.

Найбільш помітний дефіцит відчувається в молочному та м'ясному відділах, де раніше був виб0р від кількох виробників. Сьогодні на полицях часто видно порожні місця, а персонал не завжди може гарантувати надходження товару наступного дня.

Логістична інфляція: цифри та факти

Проблема холодних складів накладається на загальне зростання вартості перевезень по всій Україні. Державна статистика показує реальні масштаби логістичної інфляції:

1. За липень 2026 року транспортні послуги подорожчали на 5,2 відсотка за один місяць
2. Річне зростання вартості перевезень досягло 28,9 відсотка
3. Паливо й мастила за рік додали в ціні на 28 відсотків
4. Автодорожний пасажирський транспорт зріс на 30,8 відсотка

Загальна річна інфляція у липні 2026 року становила 7,7 відсотка, але логістичне плече було одним із найбільших драйверів цінових стрибків. Це прямо впливає на роздрібні ціни всіх товарів, які потребують доставки.

Альтернативні маршрути імпорту та їх вартість

Обмеження в портах Чорноморського регіону компенсуються переорієнтацією вантажів через румунський порт Констанца та наземні маршрути через Угорщину, Польщу і Словаччину. Проте це збільшує логістичне плече – товари мають долати довшу відстань, що також залишає відбиток на цінах.

На щастя, конкуренція серед імпортерів і постачальників залишається достатньою, щоб стримати різкі цінові скачки. Однак поступове зростання все одно неминуче.

Як держава може допомогти бізнесу

Експерти вказують на кілька важливих кроків, які держава могла б запровадити для прискорення відновлення холодильної логістики:

• Бронювання спеціалістів – надання переваги водіям і будівельникам, задіяним у відновленні пошкодженої інфраструктури
• Державна програма страхування воєнних ризиків під 3–4 відсотка для нових логістичних об'єктів (комерційні компанії зараз виставляють 8–10 відсотків річно, що для більшості проектів непідйомно)
• Пільгове кредитування для будівництва нових холодильних терміналів
• Скорочення бюрократичних процедур при виданні дозволів на спорудження

Будівництво навіть невеликого холодильного терміналу площею 2–3 тисячі квадратних метрів займає щонайменше 6–12 місяців. Без державної підтримки темп відновлення буде значно повільнішим.

Прогнози на найближчі місяці

У короткостроковій перспективі (2–3 місяці) варто очікувати:

• Часткового дефіциту охолоджених товарів у деяких районах великих міст
• Зростання роздрібних цін на молочну продукцію на 5–6 відсотків
• Збільшення частки імпортної продукції в магазинах
• Подовження часу доставки товарів від виробника до полиці

У довгостроковій перспективі все залежить від того, наскільки швидко бізнес зможе побудувати нову мережу розподільчих центрів. Якщо держава забезпечить умови для прискореного будівництва та страхування, то адаптація може зайняти 12–18 місяців. Без цього затягуватиметься на 2–3 роки.

Як це впливає на вас як покупця

На практиці це означає:

1. Більші колебання в наявності улюблених товарів
2. Можливість несподіваних цінових стрибків на свіжу продукцію
3. Появу замінників від нових поставщиків чи з інших регіонів
4. Потребу робити покупки частіше, але менші обсяги

Інші магазини, які менше постраждали від атак, можуть перехопити частину покупців, змінивши звичні схеми купівлі для сімей.

Висновок: дефіцит холодильних складів – це вже не гіпотетична проблема, а реальна наслідувана змінена логістики. Подорожчання на 5–6 відсотків для окремих категорій товарів є реальним сценарієм 2026 року. Адаптація бізнесу триватиме кілька місяців, але остаточне вирішення проблеми залежить від державної підтримки та інвестицій у нову холодильну інфраструктуру.