НБУ збільшив строки розрахунків за аграрний експорт: як це допомагає аграріям

Розширення строків розрахунків для аграрних експортерів

Експортерам украї'нської аграрної продукції вдалося досягти послаблення одного з найжорстокіших вимог валютного законодавства. Національний банк України розпорядився збільшити граничний строк розрахунків з іноземними контрагентами з 120 до 150 днів для операцій з експорту зернових культур, олійних насінь, рослинних олій та побічних продуктів їх переробки. Це рішення дійсне на період з липня 2026-го по серпень 2027 року включно й стосується товарів, які класифікуються за визначеними кодами УКТ ЗЕД.

Які товари отримали пільгові умови

До переліку аграрної продукції, до якої застосовуються нові пільгові строки, входять:

• Зернові культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, овес та інші)
• Насіння олійних культур (соя, ріпак, соняшник)
• Рослинні олії та їхні фракції
• Побічні продукти переробки олійних культур

Всього до категорій, що отримали послаблення, входять товари з кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514 та 2306. Такий детальний перелік дозволяє уникнути плутанини та забезпечити справедливе застосування нового порядку.

Причини прийняття рішення

Логістичні проблеми стали основною причиною для розширення строків розрахунків. Від липня 2026 року російські атаки на об'єкти портової інфраструктури та комерційні судна активізувалися, що привело до серйозних перешкод у морському транспортуванні українського вантажу. Через блокування традиційних маршрутів експортери змушені перенаправляти товари через альтернативні дороги, що суттєво подовжує час доставки до кінцевого покупця.

За таких умов попередній 120-денний строк виявився недостатнім для завершення розрахункових операцій. Частина експортерів ризикували отримати порушення валютного законодавства просто через об'єктивні причини, які перебували поза їхнім контролем.

Як зазначає сам регулятор, тимчасове збільшення строку робить за мету допомогти українським експортерам уникати ризику порушення вимог закону через обставини, пов'язані з транспортуванням та логістикою, а не з недобросовісністю учасників.

Як це відбулося в системі НБУ

Рішення про збільшення строків виникло не спонтанно, а як результат узгодженої роботи кількох державних інституцій. Національний банк провів консультації з Міністерством аграрної політики та продовольства й прямо залучив представників аграрного бізнесу до обговорення проблеми. Урядова влада підтримала цю ініціативу, що знайшло відбиття в розпорядженні Кабміну від 21 серпня 2026 року під номером 833-р.

Офіційне затвердження змін було проведено постановою правління Національного банку України від 25 серпня 2026 року за номером 97. Документ набув чинності з 26 серпня, що дозволило експортерам negайно пристосуватися до нового порядку.

Актуальність для українських експортерів на сьогодні

Для аграрного сектору України такі послаблення мають критичне значення. Аграрні експорт становить одну з найважливіших статей дохідної частини державного бюджету та забезпечує валютні надходження, необхідні для стабілізації макроекономічної ситуації.

Нове розпорядження до кінця серпня 2027 року дозволить eksпортерам працювати з більшою впевненістю, не вишукуючи дорогих способів пришвидшення доставки. Це особливо актуально для поточної ситуації, коли логістичні маршрути часто змінюються залежно від бойової обстановки та наслідків ворожих атак на інфраструктуру.

Макрофінансова стабільність і ризики

Регулятор спеціально наголошує, що прийняте рішення не повинно створювати додаткових ризиків для загальної макрофінансової стабільності в країні. Розширення строків розглядається як тимчасове й целеспрямоване рішення, спрямоване лише на «пом'якшення» негативних наслідків зовнішніх шоків, а не на послаблення фундаментальних норм валютного контролю.

НБУ вважає, що такий підхід дозволить підтримати експортний потенціал без загрози інфляції або втечі капіталу за кордон, оскільки правила все ж таки залишаються достатньо суворими для попередження зловживань.

Яким аграріям це приносить користь

Пільги поширюються на всіх торговців аграрною продукцією незалежно від масштабу їхнього бізнесу:

1. Великі агрохолдинги отримують гнучкість у роботі з багатомільйонними контрактами експорту
2. Середні та малі аграрні підприємства можуть коротше чекати на валютні надходження
3. Експортери зерна, олій та насіння виграють більше за інші категорії, оскільки саме їх товари найбільше залежать від морської логістики
4. Фермери, які продають урожай через посередників, непрямо користуються стабільністю в ланцюзі постачання

Найбільше користі отримають підприємства, які безпосередньо експортують через морські порти, оскільки саме вони зазнають найбільших затримок у логістиці.

Мінус: обмеженість у часі

Важливо розуміти, що це послаблення не постійне. Через те, що норми дійсні лише до 31 серпня 2027 року, експортерам потрібно планувати свою діяльність з урахуванням того, що вже менш ніж за рік умови можуть повернутися в попередній стан. Нові правила розроблені як тимчасовий захід для справляння з наслідками поточної кризи логістики.

За умов війни й атак на портову інфраструктуру найму потрібно балансувати між підтримкою експорту й розбудовою новітніх маршрутів, які не залежать від можливих ворожих дій.

Практичні рекомендації для експортерів

Аграріям рекомендується

• Переглянути всі діючі контракти й уточнити умови розрахунків у світлі нових правил
• Розповсюджувати інформацію про нові строки серед іноземних контрагентів
• Планувати логістику з запасом часу, враховуючи можливі затримки
• Консультуватися з фінансовими радниками щодо оптимізації грошових потоків
• Стежити за оновленнями від НБУ на випадок подальших змін

Це рішення Національного банку є прикладом того, як регулятор намагається адаптуватися до нових реалій, не жертвуючи при цьому макроекономічною стабільністю. Незважаючи на тимчасовість заходу, він дає українським аграріям деяке дихання в умовах, коли кожен день логістики коштує великих грошей.

Експортери повинні скористатися цією можливістю розумно й ефективно, підготувавшись до можливого повернення суворіших умов наступного року. Паралельно має розвиватися й нова логістична інфраструктура, яка не залежатиме від морських портів і сприятиме довгостроковій стійкості українського аграрного експорту.