Національний пантеон в Києві: місце, концепція й план втілення

Уряд обрав місцезнаходження Українського національного пантеону

Одна з найамбітніших культурних ініціатив України знайшла своє місце. Уряд урочисто визначив розташування Національного пантеону в межах територій Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» — унікального культурного комплексу в центрі Києва, який вже століттями символізує духовну і національну спадщину. Ця локація вибрана не випадково: вона поєднує історичну значимість, архітектурну цінність та символічне звучання для всієї нації.

Постанова Кабінету Міністрів запущує комплексний процес розробки концепції та функціональної структури Пантеону. На перший план виходить підготовка детального плану меморіалізації — тобто способів та форм вшанування тих, хто буде похований в цьому святому місці. Це вимагає глибокого аналізу, експертизи та широкого громадського діалогу.

Процес верифікації та визначення почесних усопених

Ключовим завданням, яке стоїть перед Українським інститутом національної пам'яті та Міністерством закордонних справ, є верифікація осіб, які заслуговують на честь поховання в Пантеоні. Критерії для відбору охоплюють:

• борців за незалежність України — тих, хто присвятив своє життя боротьбі за національну свободу й суверенітет;
• діячів, що формували національну свідомість — інтелектуалів, письменників, філософів, науковців;
• осіб, які сформували національну ідентичність — тих, чиї ідеї й дії визначали українськість та самоусвідомлення нації;
• членів сімей видатних постатей, похованих за межами України, яких можна перепоховати як данину їхній спадщині;
• історичні постаті, чиї імена тісно пов'язані з ключовими моментами український історії й розвитку державності.

Це тонкий і відповідальний процес, що потребує обережності в оцінці історичних фактів та поваги до всіх суб'єктів верифікації.

«Пантеон стане символом пам'яті про тих, хто присвятив себе Україні» — саме таким мають бути лейтмотив цієї ініціативи, спрямованої на збереження національної памяті й відданості.

Архітектурний конкурс та затвердження проєкту

Мінкультури повинно організувати архітектурний конкурс, покликаний обрати найкращий дизайнерський проєкт майбутнього Пантеону. До цього конкурсу привертатимуться представники різних сфер:

• органи державної влади й місцевого самоврядування;
• громадські організації та волонтерські рухи;
• міжнародні культурні інституції;
• релігійні організації й конфесії;
• вітчизняні й іноземні архітектори;
• історики й мистецтвознавці, які матимуть змогу надати експертну оцінку;
• представники громадськості й культурної спільноти.

Такий розширений формат залучення фахівців і громади забезпечить легітимність рішень, інклюзивність процесу та врахування найрізноманітніших підходів.

Обмеження й врахування культурної спадщини

При виборі конкретної ділянки в межах заповідника необхідно дотримуватися жорстких вимог. Міністерство культури має балансувати кілька важливих чинників:

1. Обмеження щодо землекористування — не всі території заповідника можуть бути задіяні без порушення їхнього історичного статусу;
2. Охорона культурної спадщини — необхідно забезпечити, щоб новий Пантеон не заподіяв шкоди існуючим пам'яткам архітектури й історії;
3. Міжнародні зобов'язання України — враховуються угоди про охорону Всесвітної спадщини та інші міжнародні стандарти;.
4. Гармонійна інтеграція в ландшафт — проєкт має органічно вписатися в композицію заповідника, не нарушуючи його естетики й символіки.

Фінансування й матеріальна база

Держава готова взяти на себе повну відповідальність за фінансування всіх етапів розвитку Пантеону — від проектування й будівництва до подальшого облаштування й утримання. Джерелами фінансування можуть слугувати:

• асигнування з державного бюджету;
• грантові програми міжнародних організацій;
• благодійні внески як всередину, так і з-за кордону (за умов дозволеності законодавством);
• спеціальні фонди й фундації, створені на підтримку культурних проєктів.

Утримання Пантеону як живого меморіалу й центру національної пам'яті буде здійснюватися за рахунок держави, що свідчить про серйозність намірів урядування щодо реалізації проєкту.

Законодавчий контекст й міжнародний вимір

Юридична база для цього амбітного проєкту була закладена раніше. 1 липня 2026 року Верховна Рада прийняла закон про створення Українського національного пантеону, який отримав широку підтримку — за нього проголосувало 287 народних депутатів з більшості фракцій парламенту.

Цей законопроєкт став яскравим прикладом консолідації навколо питання національної пам'яті. Прийняття закону відбулося в умовах посиленої уваги до проблем історичної справедливості й переоцінки національних цінностей у контексті геополітичних трансформацій, які переживає регіон.

Очікувані результати й значення для суспільства

Національний пантеон виконуватиме декілька критичних функцій для українського суспільства:

• Консолідація навколо спільної історії — утворення символічного центру, де зберігається пам'ять про героїв усіх епох;
• Виховання молодого покоління — простір для ознайомлення громадян з ключовими фігурами вітчизняної історії;
• Міжнародне визнання — демонстрація світу вважливості, яку Україна надає своїй культурній спадщині;
• Духовне й культурне відродження — створення св'ятого місця, де можна помислити про жертвопринесення й звершення попередніх поколінь.

Наступні кроки й динаміка реалізації

Проєкт знаходиться на етапі концептуалізації, але динаміка руху вперед очевидна. Впродовж найближчих місяців очікуються такі кроки:

1. Прийняття й затвердження детальної концепції Пантеону;
2. Проведення широких експертних обговорень;
3. Проведення архітектурного конкурсу;
4. Верифікація осіб, які будуть вшановані;
5. Остаточне визначення місця в межах заповідника;
6. Розпочаття проектних робіт;
7. Започаткування будівництва й облаштування.

Реалізація цього проєкту займе чимало років і потребуватиме координації множини урядових і громадських структур, однак вже сам факт прийняття стратегічного рішення свідчить про зміцнення намірів держави щодо збереження й популяризації національної спадщини.

Висновок: Святиня нації в центрі столиці

Розташування Національного пантеону в межах Києво-Печерської лаври перетворює його на найбільш авторитетне й символічне місце для вшанування видатних українців. Це вибір, який враховує й історичну глибину, й культурну значимість, й духовну символіку. Процес розробки, облаштування й функціонування Пантеону буде довгостроковим і всеохоплюючим, але результат — справжня святиня пам'яті про героїв нації — коштуватиме всіх зусиль.

Якщо ти цікавишся історією України, проблемами національної ідентичності та ролі держави в збереженні спадщини, слідкуй за розвитком цього проєкту. Бути свідомим громадянином означає розуміти й цінувати тих, на чиїх здобутках побудована наша сучасність.