Мобільні АЗС у 2026: як замінити заправки та уникнути FPV-загрози

Проблема зруйнованої паливної інфраструктури

У деяких прифронтових громадах Сумської, Чернігівської і Харківської областей ситуація критична — понад 90-100% стаціонарних автозаправних станцій повністю знищено внаслідок обстрілів. Багато операторів закладів відмовляються їх відновлювати, оскільки розуміють: в умовах постійних атак енергетичної та критичної інфраструктури заправки стають обраною мішенню ворога. Це створює гострий дефіцит законного палива і змушує владу шукати невідкладні рішення.

Міністерство фінансів разом з місцевими органами й представниками паливного сектору розробляють законопроєкт, спрямований на легалізацію мобільних заправних комплексів. Ідея виглядає логічною: якщо стаціонарні точки неможливо утримувати, то рухомі заправки дадуть змогу доставляти паливо туди, де воно найбільш потрібне.

Що таке мобільні АЗС і як вони влаштовані

Мобільна автозаправна станція — це спеціалізований автомобіль з резервуарами для пального та обладнанням для його відпуску. По суті, це портативна версія традиційної заправки, яка може переміщатися між населеними пунктами та забезпечувати жителів бензином, дизелем та іншими видами палива прямо на місці.

Компанія «Укрнафта» вже має невеликі бензовози, які можна переобладнати в мобільні АЗС. Плани розширення цього парку свідчать про готовність держвласного сектору до такого формату роботи. Однак для повноцінного впровадження потрібні серйозні змін у законодавстві та нормативно-правовій базі.

Основна загроза: FPV-дрони як несподіваний фактор ризику

Тут виникає найбільша проблема. У містах, де активна діяльність FPV-дронів (бойові дрони з відеотрансляцією, керовані операторами), розташування мобільної заправки стає смертельно небезпечним — неважливо, приховує вона себе під деревами чи кущами.

«Якщо мобільна АЗС буде стояти — невелики її, де саме, під кущами чи в лісі, — мені цікаво, хто ж буде працювати на цій заправці й чекати, коли по ній прилетить той FPV», — поясня експерт паливного ринку.

Проблема полягає в тому, що персонал заправки опиняється на відкритій місцевості й стає потенційною мішенню. У районах, де дрони літають постійно, неможливо забезпечити адекватний захист для робітників, які мають бути доступні для обслуговування водіїв.

Де мобільні АЗС можуть спрацювати

Мобільні заправки мають шанс в тих громадах, де ситуація із безпекою ще не критична, а дронів-камікадзе не так багато. У таких районах можна:.

• Розгорнути пересувні заправки відносно швидко;
• Організувати захист сітками чи іншими засобами ПВО;
• Навчити персонал мінімізувати час перебування на відкритій місцевості;
• Встановити системи спостереження й раннього попередження.

Але в таких місцях, як Харків, Запоріжжя або Суми, де щодня трапляються атаки FPV-дронів, мобільна АЗС як стаціонарна точка малоефективна.

Альтернатива: адресна доставка пального за моделлю кур'єрських служб

На альтернативу звертає увагу експертиза паливного ринку. Замість очікування водіїв біля мобільної заправки пропонується модель адресної доставки палива звичайними легковими автомобілями, які абсолютно не відрізняються від цивільного транспорту.

Цей підхід запозичує досвід з успішних служб доставки (як-от популярні кур'єрські платформи):

1. Замовити паливо можна через мобільний додаток чи телефоном;
2. Доставка здійснюється приватним авто в обумовлене місце й час;
3. Оплата відбувається на місці, без зупинок й «маячків» для дронів;
4. Ризик значно нижчий, оскільки автомобіль постійно рухається й не є явною мішенню.

Такий формат дозволяє забезпечити паливо в областях із екстремально високою активністю дронів, не ставлячи під ризик ані персонал, ані цивільних осіб.

Неконтрольований ринок як наслідок відсутності легальних заправок

Якщо легальний ринок паливу не буде забезпечувати попит, його частково займуть неформальні канали. Виникне стихійна торгівля пальним — люди їздитимуть, скупляти й перепродувати горючу, заробляючи на різниці цін.

Головна небезпека такого сценарію — повна відсутність контролю: держава не знатиме, хто насправді продає паливо, чи сплачуються податки й якої якості це горючу.

Наслідки можуть бути серйозними:

• Продаж неякісного чи поддільного палива, що пошкоджує автомобілі;
• Втрата державних доходів від податків;
• Відсутність будь-якої відповідальності за екологічні й безпекові аспекти;
• Можливість використання нелегального палива в криміналістичних цілях.

Саме цей факт змушує владу розглядати мобільні АЗС не як панацею, а як необхідний механізм регулювання ринку.

Складність з поверненням операторів у небезпечні райони

Окремою проблемою стає небажання власників АЗС, які втратили свої об'єкти, повертатися в найзагрозливіші зони. Просто дозволити мобільні заправки — це не гарантує їхньої появи скрізь.

Причини очевидні:

• Людські втрати — співробітники АЗС часто загинули під час обстрілів;
• Психологічна травма персоналу й керівництва;
• Економічна недоцільність — мобільна АЗС вимагає додаткових інвестицій у безпеку;
• Невпевненість у майбутньому — бізнес не знає, як довго триватиме активна загроза.

Законодавчий механізм має передбачити стимули для бізнесу, щоб переконати його повернутися в небезпечні території.

Умови для гнучкого законопроєкту

Експерти наголошують, що закон про мобільні АЗС має бути максимально гнучким і адаптивним до змін безпекової ситуації. Причини:

• Дрони розвиваються — вони стають далекобійнішими й швидшими;
• Тактика противника змінюється — атаки можуть посилюватися чи ослабляти;
• Регіональні відмінності — те, що спрацює в Полтавській області, може бути непридатним у Запоріжжі.

Замість детального регулювання всіх аспектів пропонується спростити умови допуску до роботи з пальним. Модель може бути запозичена з тимчасових правил паливної кризи 2022 року:

1. Дозволити всім охочим займатися паливним ритейлом;
2. Потребувати реєстрації через простий декларативний механізм;
3. Встановити мінімальні платежі до бюджету;
4. Забезпечити державний моніторинг — хоча б знати, хто це робить;
5. Утримуватися від надмірного регулювання, яке гальмує розвиток.

Такий підхід дозволив би швидко реагувати на зміну ситуації, не чекаючи нескінченних змін у законодавстві.

Оцінка поточного законопроєкту

На даний момент проект, над яким працює Мінфін, у своєму первинному вигляді розцінюється експертами як недостатньо продуманий. Критики вказують на те, що розробники:

• Недостатньо врахували реалії роботи паливного бізнесу в умовах активного військового конфлікту;
• Не передбачили диференціацію за рівнем небезпеки в різних регіонах;
• Не розглянули альтернативні моделі доставки;
• Не запропонували стимули для бізнесу.

Передбачається, що документ суттєво зміниться в процесі доопрацювання, особливо якщо до роботи долучитимуться фахівці з досвідом в паливному ритейлі й логістиці.

Висновок: не панацея, а інструмент

Мобільні АЗС — це не універсальне рішення, а швидше необхідна умовна операція в умовах невпинної загрози. Вони можуть допомогти в регіонах із помірним рівнем небезпеки, але не в місцях, де щодня літають FPV-дрони.

Для найбільш вразливих територій необхідна іноваційна модель — адресна доставка палива за принципом кур'єрських служб. Цей формат поєднує гнучкість, безпеку й контроль над якістю.

Ключ до успіху — комплексний підхід: мобільні АЗС там, де це можливо; доставка там, де необхідна; правила, які легко адаптуються до змін. Тільки така стратегія дозволить прикрити прогалини в паливній інфраструктурі й не допустити розростання чорного ринку.

Зараз, у 2026 році, час змін у паливному секторі — адже стара модель заправок уже не працює в умовах гібридної війни. Питання в тому, наскільки швидко й адекватно держава й бізнес адаптуватимуться до нових реалій.