Фіктивна мобілізація в ТЦК: як посадовці завищували показники

Як виявили схему штучного завищення показників

Прокурори спеціалізованих прокуратур оборони та співробітники правоохоронних органів провели розслідування у трьох областях України. Метою перевірки було виявлення порушень у роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Розслідування охопило Чернівецьку, Тернопільську та Закарпатську області, де роботу органів мобілізації систематично перевіряли.

Слідчі встановили, що посадовці центрів комплектування вели чітко спланову незаконну діяльність. Вони вносили до реєстру «Оберіг» неправдиві дані про осіб, яких нібито мобілізували. Таким чином штучно завищувалися показники виконання мобілізаційних завдань на місцевому рівні. Загалом слідство зафіксувало 446 фактів фіктивної мобілізації у межах розслідування.

Методи й засоби здійснення махівки

Посадовці використовували офіційні канали доступу для занесення фальшивих відомостей. Вони застосовували власні електронні підписи та мали доступ до єдиного реєстру військовозобов'язаних. Такий вільний доступ дозволяв їм без перешкод вносити вигадані записи.

У документах з'являлися люди, які насправді ніколи не призивалися на мобілізацію. Інколи посадовці копіювали дані про діючих військовослужбовців. Траплялися й випадки, коли вносили інформацію про осіб, які вже відслужили свій час і не могли мобілізуватися повторно за законом.

Фіктивна мобілізація спотворює реальну картину боєготівності й витрачає ресурси на обробку вигаданих даних замість справжньої роботи з призовниками.

Викриття в Чернівецькій області

На Буковині розслідування зосередилося на діяльності 35-річного колишнього керівника районного ТЦК. З січня по березень 2026 року цей посадовець фіктивно внесли до реєстру 99 осіб як мобілізованих. Частину прізвищ він вигадав самостійно, а решту скопіював із інформації про офіційно мобілізованих військовослужбовців. Таким способом він підробляв статистику власного закладу.

Схема в Тернопільській області

На Тернопільщині зловживання виявили у діяльності 39-річного ексначальника районного центру комплектування. У березні 2026 року він оформив як мобілізованих 18 людей. Серед них були особи, які за документами не могли брати участь у мобілізації. Конкретно в реєстрі опинилися:

• військовий, який на той час уже мав статус загиблого;
• захисник України, що перебував у полоні на території ворога.

Внесення даних про загиблих та полонених з метою завищення показників вважається особливо грубим порушенням. Це демонструє циніцизм при обранні «кандидатів» для фіктивної мобілізації.

Найбільш організована схема: Закарпаття

Найширший розмах махівка мала в Закарпатській області. За результатами розслідування, схему організував 36-річний заступник керівника районного ТЦК. Група змови складалася з чотирьох осіб:

1. тимчасовий керівник центру комплектування;
2. його заступник;
3. два оператори одного з місцевих відділень.

Учасники групи використовували циклічну схему обробки даних. Вони вписували в реєстр людей, які вже були мобілізовані раніше. Потім оформлювали для них нібито повторний призов та фіктивне проходження військово-лікарської комісії. Таким прямолінійним методом вони оформили 329 фіктивних мобілізацій.

Ця кількість свідчить про системний характер схеми та тривалість її функціонування. Група мала налагоджену роботу й явно знала, як обійти контроль.

Повідомлення про підозру та запобіжні заходи

Прокуратура повідомила про підозру десяти особам, причетним до виявлених схем. Серед них:

• колишній начальник ТЦК на Тернопільщині;
• ексначальник ТЦК на Буковині;
• організатор групи на Закарпатті та шість учасників змови.

Щодо більшості підозрюваних вже обрали запобіжні заходи, які передбачають обмеження волі та нагляд. Виключенням став ексначальник тернопільського ТЦК — щодо нього питання запобіжного заходу все ще вирішується судом.

Найширший контроль над ТЦК у 2026 році

Викриття в трьох областях частина більш масштабних перевірок органів мобілізації. Наприкінці липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом провели обшуки у понад сотні ТЦК по всій території держави. Розслідувачів цікавили:

• можливі факти вимагання хабарів за ухилення від мобілізації;
• випадки побиття та фізичного насильства стосовно військовозобов'язаних;
• незаконне корупційне збагачення посадовців.

На початку серпня Національна поліція повідомила про підозру ще 76 керівникам ТЦК різного рівня. Це свідчить про системні проблеми в роботі мобілізаційних органів на місцях.

Перевірка законності бронювання

Паралельно слідчі перевіряють законність надання статусу бронювання військовозобов'язаних. Йдеться приблизно про 2500 осіб, які отримали статус на роботах у критичних галузях. Перевірка має встановити, чи було надання цих статусів обґрунтованим і чи не було корупційних схем при їх оформленні.

Масштаби розслідувань указують на серйозність проблеми корупції й зловживання влади у системі мобілізації. Органи влади намагаються наводити порядок у цій системі, яка часто страждає від недостатнього контролю на місцевому рівні.

Боротьба з корупцією в органах мобілізації — це не лише питання справедливості, але й питання національної безпеки та довіри громадян до влади.

Висновки та наслідки

Викриття схем фіктивної мобілізації показує, наскільки важливою є постійна перевірка роботи органів, які задіяні в обороні. Наявність фальшивих даних у реєстрі мобілізації спотворює уявлення про реальні можливості держави щодо комплектування військових підрозділів. Це може мати серйозні наслідки для обороноздатності.

Винуватці починають нести покарання за свої дії. Виявлення й розслідування подібних схем демонструє, що правоохоронні органи активно працюють над очищенням системи мобілізації від корупції. Однак робота далеко не завершена, й потребує подальшого контролю й аудиту всіх ТЦК.