Жорстка економія: де уряд шукає гроші для бюджету 2026

Критична нестача коштів у державному бюджеті

Україна опинилася в складній фінансовій ситуації, коли внутрішні доходи не покривають виробничих потреб країни. За восьм місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету недоотримав 33,1 млрд гривень від запланованих надходжень. Проте реальне недовиконання за основними податковими статтями досягає майже 84 млрд гривень, що частково вдалося зберегти через перевиконання деяких зборів.

Найгостріша проблема виявилася наприкінці літа, коли у серпні одразу не надійшло близько 15,6 млрд гривень. Держава змогла акумулювати лише 1,7 трлн гривень внутрішніх доходів за період з січня по серпень, але цієї суми недостатньо навіть для покриття оборонних витрат, які досягли 1,8 трлн гривень і становлять 62% усіх видатків загального фонду.

Структура видатків і міжнародна допомога

Все більшу роль у формуванні бюджету відіграє міжнародне фінансування. За вісім місяців 2026 року Україна використала 20 млрд доларів міжнародної допомоги, а на внутрішньому ринку через продаж облігацій внутрішніх державних позик залучила 317 млрд гривень. Однак темп позичань сповільнюється — у серпні приріст склав лише близько 18 млрд гривень.

Крім армії, держава найбільше вкладає в такі напрями:

• Виплата старих боргів — 377,3 млрд гривень;
• Соціальний захист населення — 306,8 млрд гривень;
• Обслуговування державного боргу — 249,4 млрд гривень;
• Оборонні видатки — понад 1,8 трлн гривень;
• Заробітні плати й пенсії бюджетникам.

Усі внутрішні податкові надходження спрямовуються виключно на військові потреби, а всі інші видатки держава покривається через запозичення та міжнародні гранти.

Обіцяні 30 млрд доларів від міжнародних партнерів

Уряд розраховує отримати від міжнародних партнерів додатково 30 млрд доларів у 2026 році. Ці кошти вже передбачені у затверджених програмах підтримки, зокрема з боку Європейського Союзу. Однак отримання цього фінансування залежить від виконання Кабміном та Верховною Радою взятих на себе зобов'язань.

Для розблокування цих коштів необхідно ухвалити 44 рішення уряду та 26 законопроєктів. На сьогодні 12 законопроєктів уже включені до порядку денного парламенту, 14 чекають включення, а ще 17 мають бути подані Кабміном у найближчі тижні. Реформи охоплюють розширення можливостей антикорупційних органів, судову реформу та інші інституційні зміни.

Виконання зобов'язань перед міжнародними партнерами — це не тягар, а інвестиція у майбутнє України. Усі вимоги спрямовані на зміцнення державних інститутів і прозорості.

План Кабміну щодо економії видатків

Уряд переходить на режим жорсткої економії видатків, які не спрямовані на потреби оборони. Прем'єр-міністр заявив про знайдені можливості для 70 млрд гривень економії, які будуть спрямовані на посилення військової підтримки. При цьому уряд гарантує виконання всіх необхідних соціальних зобов'язань щодо пенсій і заробітних плат.

План передбачає кілька підходів:

1. Перерозподіл коштів — невикористані гроші з цивільних програм спрямовуються на оборону;
2. Встановлення черговості платежів — спочатку оплачуються оборонні видатки, потім інші;;
3. Оптимізація витрат — скорочення невиробничих видатків без урізання основних соціальних програм.

Офіційно уряд не планує запроваджувати повний секвестр державного бюджету зі скороченням програм. Однак такий варіант не виключається, якщо міжнародні партнери не розблокують обіцяні кошти через невиконання зобов'язань.

Чи будуть скасовані програми типу "Нацкешбеку"

Серед можливих заходів економії обговорюється скасування програм на кшталт "Національного кешбеку" — державної програми повернення частини коштів за придбання товарів у вітчизняних магазинах. Деякі експерти вважають, що ці кошти варто спрямувати на підтримку постраждалого від військових дій бізнесу.

Проте керівництво бюджетного комітету парламенту наголошує, що такі програми становлять незначну частину загального дефіциту — їх називають "піщинкою в Тихому океані наших проблем". Економія від скасування кешбеку становила б кілька мільярдів гривень на фоні дефіциту в десятки мільярдів.

На даний момент офіційного рішення щодо скасування цієї програми не прийнято, однак можливість переглянути її об'єми залишається на столі в контексті загальної оптимізації видатків.

Додаткові потреби Міноборони на 27 млрд доларів

Окрім звичайного оборонного бюджету, Україна потребує ще додатково 27 млрд доларів для покриття невдачі дефіциту, який виник через здорожчання військових операцій. Ця сума не входить до дефіциту, закладеного в державному бюджеті на 2026 рік.

Додаткова потреба виникла через кілька факторів:

• Зростання вартості військової продукції та матеріалів;
• Досрочне використання Міноборони коштів другого півріччя на виробництво дронів та інші невідкладні потреби;
• Необхідність забезпечити запас на поточне утримання та видачу боєприпасів;
• Виплати заробітних плат військовослужбовцям, навіть більш у більш складних умовах;
• Соціальна підтримка сімей загиблих та поранених.

Для початку наступного року потрібно авансом виділити 8-10 млрд доларів, а близько 20 млрд доларів йде на поточні видатки на утримання військ та соціальні виплати.

Варіанти пошуку 27 млрд доларів для оборони

Міноборони назвала кілька варіантів для залучення додаткових коштів:

1. Фронтлоад з кредиту ЄС — отримати цьогоріч кошти, які були передбачені на 2027 рік, авансово;
2. Розширення кола донорів — домовитися про додаткове фінансування з нинішніми партнерами та залучити нові держави до підтримки;
3. Перегрупування міжнародної допомоги — перерозподіл вже виділених коштів на користь найбільш критичних оборонних потреб.

Всі ці варіанти потребують переговорів та згоди міжнародної спільноти. Умовою для розблокування додаткового фінансування, зокрема для фронтлоаду ЄС, буде дотримання всіх запланованих реформ.

Проблеми парламентської більшості у голосуваннях

Успішне виконання плану уряду залежить від роботи Верховної Ради. На цьому тижні мають бути винесені на голосування понад 10 законопроєктів, від яких залежить розблокування фінансування за різними програмами.

Однак вже виникли перші проблеми з голосуванням. Декілька законопроєктів провалилися, зокрема той, що стосується податку на посилки з-за кордону, та рішення щодо створення дорадчої групи для відбору членів Рахункової палати (обидва були вимогами Міжнародного валютного фонду).

Нардепи вказують на недостатність голосів монобільшості для прийняття всіх необхідних законів. Попри готовність коаліції підтримати реформи, невистачає підтримки від опозиції. До того ж роботу парламенту ускладнюють часті повітряні тривоги, які змушують скликати позачергові засідання та переносити розгляд питань.

Кожен провальний голос в парламенті означає втрату мільйонів євро міжнародної допомоги, яка могла б підтримати оборону та соціальні видатки.

Ризики секвестру та його наслідки

Якщо уряд буде змушений запровадити повний секвестр державного бюджету зі скороченням цивільних програм, це матиме серйозні наслідки для всієї економіки країни. Можливі скорочення включають:

• Зменшення заробітних плат бюджетного персоналу (вчителів, лікарів, соціальних працівників);
• Зупинку фінансування деяких розвиткових програм;
• Скорочення державної підтримки малого та середнього бізнесу;
• Затримки в реалізації інфраструктурних проєктів;
• Зниження якості надання державних послуг.

Тому експерти наголошують, що пріоритетом для влади має бути виконання всіх зобов'язань перед міжнародними партнерами для отримання обіцяних 30 млрд доларів. Це дозволить уникнути катастрофічних для економіки скорочень.

Висновок: що робити українцям

Ситуація з державним бюджетом вимагає швидких та конкретних дій від влади. Уряд займає правильну позицію, намагаючись отримати міжнародне фінансування, але потребує повної підтримки парламенту та громадської думки. Українці можуть сприяти цьому, розуміючи необхідність реформ та подаючи себе під час голосувань на місцевому рівні.

Скасування програм типу кешбеку едва чи розв'яже фінансову кризу, але перерозподіл видатків, економія на невиробничих витратах та отримання обіцяних 30 млрд доларів від партнерів —​ це реальний шлях до стабілізації бюджету. Важливо, щоб парламент прив'язував законопроєкти вчасно, а міжнародні партнери виконували свої зобов'язання щодо фінансування оборони.