Масштаб проблеми: більше мільярда доларів втрачено
Система оборонних закупівель України стикається з серйозною кризою довіри. За результатами перевірок державних аудиторів та внутрішніх контролерів Міністерства оборони, упродовж 2024 року держава втратила близько 1,2 млрд доларів через різні форми господарського розладу. Це не просто цифри на папері — це кошти, які мали йти на озброєння для захисту країни, замість цього стали жертвою корупції, неефективного управління та відкритого обвертання.
Найтривожніше, що проблема давно відома органам влади, проте системні недоліки лишаються незмінними. Аудиторські звіти, які залишаються під грифом конфіденційності, розкривають картину, яка викликає серйозні питання щодо прозорості й ефективності державних видатків на оборону.
Браковані боєприпаси як символ системної недбалості
Один із найбільш резонансних випадків — це поставки Павлоградського хімічного заводу. Підприємство постачало українській армії великі партії мінометних мін, непридатних до використання. За судовими матеріалами, понад 233 тисячи мін мали дефекти: проблеми з підривачами, неправильний пороховий заряд, неналежна якість складання.
Директор виробництва став фігурантом кримінального провадження, звинувачений у шахрайстві на суму близько 68 млн доларів. Суд засудив його до п'яти років ув'язнення в окремій справі щодо схеми зі збуту вибухівки за завищеними цінами. Попри цей вирок та затримання, правоохоронці не припиняють розслідування щодо дефектних мін.
Найбільш абсурдне в цій ситуації: Агенція оборонних закупівель продовжила укладати контракти з цим заводом навіть після виявлення проблем. Організація отримала замовлення майже на всю річну потребу України в 122-мм артилерійських снарядах у 2025 році. Таке рішення виглядає наївним або намисне небезпечним.
Сім найбільших підрядників працюють незважаючи на скандали
Дослідження показало, що сім із десяти найбільших військових постачальників України отримували нові замовлення попри серйозні проблеми:
- Відкриті кримінальні провадження проти керівництва
- Задокументовані невиконання попередніх контрактів
- Арешти топ-менеджерів за корупційними звинуваченнями
- Судові позови щодо розкрадань та махінацій
Аудитори також виявили, що 18 компаній уклали нові угоди, незважаючи на невиконання попередніх зобов'язань. Шість з них не виконали жодного контракту, проте продовжили отримувати замовлення від держави.
Переплати за озброєння: як гроші виходять на вітер
Аналіз тендерів розкрив іншу форму втрат — переплати за боєприпаси та озброєння. У 2024 році таким чином втрачено близько 126 млн доларів. Держава свідомо відкидала дешевші пропозиції на користь дорожчих варіантів без видимих економічних або тактичних причин.
Один із найяскравіших прикладів — тендер на артилерійські ракети турецького виробництва:
«Три компанії запропонували ціни 4200, 4600 та 5100 доларів за ракету, але контракт отримала найдорожча пропозиція»
Усі ракети походили з одного турецького заводу. Прямого виробника Arca Defense було обійдено, натомість контракт дістався чеській посередницькій компанії. Такий вибір обійшовся Україні приблизно в 130 млн доларів на переплатах. Аудитори не знайшли жодного обґрунтування для такого рішення, особливо враховуючи попередні рекомендації уникати закупівель через посередників.
Держслужба як канал для розкрадання: історія «Спецтехноекспорту»
Найбільш складний та показовий випадок — робота з державною компанією «Спецтехноекспорт». Ця організація довгий час мала контракти на постачання російських ракет через сербського виробника. Через геополітичну позицію Сербії України змушена була використовувати ланцюжок посередників.
Компанія мала проблемну історію:
- Попередні невиконані контракти з державою
- Керівники, фігуранти розслідувань щодо розкрадань
- Підозри в відмиванні коштів
- Відсутність необхідної сербської експортної ліцензії
Натомість компанія надала «гарантійний лист» від військової розвідки, який аудитори визнали позбавленим юридичного обґрунтування. Таке привілейоване ставлення дозволило компанії укласти субпідряд з американською фірмою Regulus Global на суму 1,7 млрд доларів.
Однак угода розпалася. В результаті конфлікту та спроб виключити посередників з системи закупівель на початок 2025 року «Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником перед закупівельною агенцією. Держава подала до суду з вимогою сплати штрафів та пені, але компанія висунула зустрічні вимоги.
Які наслідки мають ці проблеми для України?
Втрати в системі оборонних закупівель мають два виміри — матеріальний та стратегічний. Матеріально держава лишається без мільярдів доларів, які могли б купити дійсно якісну зброю. Стратегічно — такі недоліки підривають довіру до державних інститутів, розпалюють корупцію та привертають нечесних гравців на оборонний ринок.
Крім того, неякісні боєприпаси та озброєння, які потрапляють на фронт через контракти з дефектною продукцією, становлять прямий ризик для життя військовослужбовців. Браковані мінометні міни або несправні гармати можуть привести до трагічних наслідків.
Як запобігти майбутнім втратам?
Реформа системи оборонних закупівель потребує кількох ключових кроків:
- Посилення контролю при укладанні контрактів — перевірка усіх фігурантів кримінальних справ перед виданням замовлень
- Прозорість тендерів — публічна інформація про переваги обраного постачальника
- Уникнення посередників — прямі контракти з виробниками, де це можливо
- Незалежні інспекції якості — третьостороння перевірка боєприпасів перед прийняттям
- Посилення відповідальності — швидке судове переслідування винних посадовців
Аудиторські рекомендації щодо скорочення ланцюга посередників залишаються актуальними та невиконаними. Системне вирішення проблеми потребує політичної волі та готовності органів влади розвести корупцію в оборонному комплексі.
«Довіра до системи державних закупівель будується роками, але втрачається мгновення»
На тлі збройного конфлікту, коли кожен долар вважається, неефективність видатків неприйнятна. Україна потребує прозорої, чесної та результативної системи оборонних закупівель, яка служить інтересам держави, а не приватного збагачення.
Часті запитання
Скільки грошей втратила Україна через проблеми з оборонними закупівлями?
За даними аудитів 2024-2025 років, у 2024 році держава втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, розтрати та неналежне управління. Це включає переплати, невиконання контрактів та інші форми господарського розладу в системі закупівель.
Що сталося з Павлоградським хімічним заводом?
Завод постачав українській армії понад 233 тисячи браковних мінометних мін з дефектами підривачів та порохового заряду. Директор підприємства був засуджений на п'ять років ув'язнення за шахрайство на 68 млн доларів. Попри виявлені проблеми, Агенція оборонних закупівель продовжила укладати контракти з заводом.
Чому Україна переплатила за турецькі ракети?
У тендері брали участь три компанії з цінами 4200, 4600 та 5100 доларів. Контракт отримала найдорожча пропозиція від чеської посередницької компанії замість прямого виробника. Переплата склала близько 130 млн доларів без видимого обґрунтування.
Яка роль «Спецтехноекспорту» в скандалі з оборонними закупівлями?
Компанія укладала контракти на постачання ракет через сербського виробника з суб'підрядом американської фірми Regulus Global. Незважаючи на попередні невиконані зобов'язання та причетність керівників до розслідувань, компанія отримувала нові замовлення. До початку 2025 року вона стала найбільшим боржником перед закупівельною агенцією.
Як система оборонних закупівель сприяє корупції?
Аудити виявили, що сім із десяти найбільших підрядників отримували нові замовлення попри відкриті кримінальні провадження, невиконання попередніх контрактів та арешти керівників. Це свідчить про відсутність ефективного контролю та системного підходу до перевірки добросовісності постачальників.
Які кроки потрібно зробити для реформи системи закупівель?
Необхідні посилення контролю при укладанні контрактів, прозорість тендерів, уникнення посередників, третьостороння інспекція якості боєприпасів та посилення відповідальності винних посадовців. Також важливо впровадити рекомендації аудиторів щодо скорочення ланцюга посередників.